Це найчастіше питання за останні роки: чи треба платити кредит під час війни і що саме змінив воєнний стан. Відповідь складається з двох частин, і перша нікому не подобається.
Що воєнний стан НЕ скасував
Обов’язок повернути гроші залишився. Воєнний стан не списує тіло кредиту і не звільняє від процентів за користування коштами. Суди працюють, позови розглядаються, виконавче провадження діє.
Якщо вам обіцяють «списання кредиту через війну» — це не про закон. Реальні пільги вужчі, але вони є, і вони працюють.
Що воєнний стан справді дав
Ключова норма — пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу, доданий Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року.
У період дії воєнного стану та тридцять днів після його припинення або скасування позичальник, який прострочив грошове зобов’язання за кредитом або позикою, звільняється:
- від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу — це інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми;
- від обов’язку сплати неустойки — штрафу і пені за це прострочення.
Більше того: неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Не «можуть бути зменшені судом», а саме списанню.
Дві деталі, на яких люди помиляються. Норма охоплює кредити й позики, надані банком або іншим кредитодавцем, тобто і мікрофінансові організації теж. І вона знімає не лише пеню: три проценти річних та інфляційні кредитор нараховує окремим рядком, який у розрахунку легко загубити.
Межі неустойки, які діють завжди
Незалежно від воєнного стану, стаття 21 Закону «Про споживче кредитування» обмежує неустойку: сукупний розмір не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором, а за кредитами в межах однієї мінімальної зарплати — подвійної суми одержаних коштів. Пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ і 15 % суми простроченого платежу.
Що змінилося з позовною давністю
На початку повномасштабного вторгнення перебіг позовної давності було зупинено. Цю норму — пункт 19 того самого розділу Цивільного кодексу — виключено Законом № 4434-IX, і перебіг давності поновлено. Це означає, що строки знову йдуть, і зволікати не можна: заява про застосування давності подається до ухвалення рішення судом (частина 3 статті 267 Цивільного кодексу), інакше суд стягне борг навіть за давнім боргом.
Окремий захист для військових і їхніх родин
Пункт 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» вводить поняття захищеної категорії: військовослужбовці, які проходять службу на території України; військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного зі службою; члени сімей загиблих, померлих і зниклих безвісти; особи в полоні та зниклі безвісти.
Після повідомлення кредитора кредитодавець і колектори зобов’язані не взаємодіяти за власною ініціативою — ні з самою людиною, ні з її близькими. Докладно з переліком документів: кредит і колектори під час війни.
Що колектору заборонено в будь-якому разі
Стаття 25 того самого Закону забороняє з власної ініціативи взаємодіяти з боржником, його близькими та поручителями у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні, і більше двох разів на добу. Порушення фіксується і є підставою для скарги до Національного банку України, який веде реєстр колекторських компаній.
Що з цього виходить на практиці
Коли ми беремо розрахунок кредитора і прибираємо з нього неустойку за воєнний період, інфляційні та три проценти річних, а потім перевіряємо межі статті 21 — сума вимоги часто зменшується у рази. Іноді від неї залишається лише тіло кредиту й проценти, які й справді треба платити.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Надішліть свій розрахунок або вимогу кредитора — подивимося, що в ній зайве. Залиште заявку або зателефонуйте +38 (073) 333 43 62. Перша консультація безкоштовна.