Виконавче провадження — це остання стадія, коли рішення суду перестає бути папером і починає діяти примусово. Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає його як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень. Для боржника це означає одне: з цього моменту з ним працює не банк і не колектор, а виконавець із державними повноваженнями.
Коли провадження відкривається
Саме по собі рішення суду виконавчого провадження не створює. За статтею 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання на підставі виконавчого документа — за заявою стягувача, за заявою прокурора або якщо документ надійшов від суду у передбачених законом випадках.
Тобто між судовим рішенням і арештом рахунку завжди є проміжок: стягувач має подати заяву. Цей проміжок — час, коли ще можна діяти.
Борг одразу зростає на 10 %
Найнеприємніша деталь, про яку люди дізнаються постфактум. Стаття 27 Закону: виконавчий збір стягується з боржника у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, і йде до Державного бюджету. Це не плата виконавцю за послугу і не штраф — це окремий обов’язковий платіж понад сам борг.
Саме тому добровільне погашення до відкриття провадження майже завжди дешевше, ніж після.
Як дізнатися, чи є провадження проти вас
Безкоштовно і без реєстрації — у Єдиному реєстрі боржників на порталі Міністерства юстиції. Відомості реєстру відкриті за частиною 1 статті 9 Закону. Там видно факт провадження, орган або приватного виконавця та категорію стягнення.
Чого в реєстрі немає — точної суми боргу. Її дає лише сам виконавець за запитом.
Що виконавець має право робити
- накладати арешт на майно і кошти боржника — стаття 56 Закону;
- звертати стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи;
- описувати та вилучати майно, передавати його на зберігання;
- обмежувати право виїзду за кордон через суд.
Чого виконавець робити не може
Стаття 73 Закону містить закритий перелік виплат, на які стягнення не звертається. Серед них: вихідна допомога при звільненні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога на дітей під опікою, допомога одиноким матерям, допомога на лікування та на поховання, компенсація витрат на відрядження.
Ключове непорозуміння: захищена не картка і не рахунок, а призначення коштів. Якщо на той самий рахунок надходить і зарплата, і допомога на дитину, арешт зніметься лише з тієї частини, походження якої ви документально доведете.
Скільки можуть утримувати із зарплати
Стаття 70 Закону: за звичайними стягненнями — 20 %. До 50 % можна утримувати лише за аліментами, відшкодуванням шкоди здоров’ю та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відсоток рахують від суми, що залишилася після податків і єдиного внеску, а не від нарахованої.
Три роки — строк пред’явлення
Стаття 12 Закону: виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років (для окремих категорій діють інші правила). Якщо стягувач пропустив цей строк, провадження відкривати не можна, доки суд не поновить строк.
Це одна з небагатьох підстав, яку боржники не перевіряють — і дарма.
Коли провадження закінчується
Стаття 39 Закону перелічує підстави закінчення. Серед них не лише повне погашення боргу: провадження закінчується і в разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами вже під час виконання, і в разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання.
Тобто домовитися можна не тільки до суду, а й після нього.
Як оскаржити дії виконавця
Стаття 74 Закону прямо передбачає оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця — у тому числі постанов про стягнення виконавчого збору. Оскаржують і те, що виконавець зробив, і те, чого він не зробив: наприклад, не зняв арешт із захищених виплат після вашої заяви з документами.