Коротка відповідь
Рішення суду про стягнення боргу саме по собі не закриває зобов’язання: воно припиняється виконанням (ст. 599 ЦК). Тому після рішення кредитор може вимагати три проценти річних та інфляційні втрати за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 ЦК). Водночас за кредитами банків та інших кредитодавців у період воєнного стану й 30 днів після нього ці суми не нараховуються (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). А ось проценти за договором, за позицією Великої Палати Верховного Суду, перестають нараховуватися після спливу строку кредитування або після вимоги про дострокове повернення кредиту (ч. 2 ст. 1050 ЦК).
Що це означає для боржника. Сума, яку просять після рішення, може складатися з різних частин, і кожну можна перевіряти окремо: що саме нараховано, за який період і на якій підставі. Нова вимога на «відсотки після суду» без розрахунку — привід звірити її з рішенням і договором.
Прийшов лист чи новий позов про відсотки після рішення? Юрист «Ядра Захисту» візьме це на себе: перевірить рішення, договір і розрахунок та підготує відповідь. Перша консультація безкоштовна.
Які нарахування бувають після рішення суду
Під словом «відсотки» кредитори часто об’єднують різні платежі. Закон і суди розрізняють їх, і від цього залежить, що можна вимагати.
| Що нараховують | Норма | Що відомо з практики |
|---|---|---|
| Проценти за користування кредитом (за договором) | Ст. 1048 ЦК: розмір і порядок встановлює договір; без іншої домовленості проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики | Велика Палата ВС: право нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування або після вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК (справа 444/9519/12) |
| Три проценти річних та інфляційні втрати | Ч. 2 ст. 625 ЦК: на вимогу кредитора, за весь час прострочення, якщо інший розмір не встановлений договором або законом | Рішення про стягнення боргу не позбавляє кредитора цих сум за весь час прострочення (справа 127/15672/16-ц) |
| Неустойка (пеня, штраф) | Ст. 549, 551 ЦК; для споживчого кредиту — ст. 21 Закону № 1734-VIII (пеня не більше подвійної облікової ставки НБУ і не більше 15% простроченого платежу) | Розмір неустойки суд може зменшити, якщо він значно перевищує збитки (ч. 3 ст. 551 ЦК) |
Чому рішення суду не закриває борг
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК). Рішення лише підтверджує борг і дає кредитору право на примусове виконання. Це прямо сказано у постанові Великої Палати ВС від 08.11.2019 у справі 127/15672/16-ц: наявність судового рішення про стягнення боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитора права на суми за ст. 625 ЦК за весь час прострочення.
У тій справі рішення про стягнення боргу виконали у квітні 2015 року, і Велика Палата вказала, що з цього дня зобов’язання припинилося: за період після повного виконання суми за ст. 625 ЦК вимагати вже не можна. Тобто відлік іде до фактичної оплати.
Договірні проценти: коли їх нарахування припиняється
У постанові від 28.03.2018 у справі 444/9519/12 Велика Палата ВС зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК; а права кредитодавця забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регулює наслідки прострочення грошового зобов’язання.
Схожий висновок є в постанові Великої Палати ВС від 04.07.2018 у справі 310/11534/13-ц: звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок і строк дії договору, а рішення суду засвідчує ці зміни.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК дає кредитору право, якщо позика повертається частинами, вимагати дострокового повернення тієї частини, що залишилася, і сплати процентів, належних відповідно до ст. 1048 ЦК. Від того, чи заявляв кредитор таку вимогу і коли, залежить, яку позицію застосують до вашого договору.
Три проценти річних та інфляція: як це працює
- Підстава — ч. 2 ст. 625 ЦК: сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
- Вимагати ці суми кредитор може «на вимогу», тобто їх потрібно заявити. Для цього кредитори нерідко подають окремий позов уже після першого рішення.
- Строк: загальна позовна давність — три роки (ст. 257 ЦК). Невиконання грошового зобов’язання — триваюче правопорушення, тому вимога за ст. 625 ЦК стосується періоду в межах давності перед зверненням до суду (ВП ВС, справа 127/15672/16-ц). Під час карантину COVID-19 і воєнного стану давність продовжувалася (п. 12 і п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК; п. 19 виключено Законом № 4434-IX з 04.09.2025), тож точний період рахує юрист за датами.
- Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК).
- Окреме правило воєнного часу: у період воєнного стану й 30 днів після його припинення позичальник за договором кредиту (позики), наданого банком чи іншим кредитодавцем, звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК та від неустойки за прострочення (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за прострочення включно з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем (там само). Докладніше: кредит під час воєнного стану.
Три типові ситуації і що перевіряє юрист
| Ситуація | На що звернути увагу |
|---|---|
| Банк стягнув усю суму кредиту за рішенням суду, але ви її не виплатили | Кредитор може вимагати суми за ч. 2 ст. 625 ЦК до моменту оплати; договірні проценти після вимоги про дострокове повернення, за позицією Великої Палати ВС, не нараховуються. Чи є вимога і коли вона заявлена, видно з матеріалів справи |
| Суд стягнув лише прострочені платежі, договір діє | Висновки Великої Палати ВС стосуються спливу строку кредитування або вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК. Чи нараховуються проценти далі, залежить від умов договору й тексту рішення: це перевіряє юрист |
| Рішення вже виконано повністю | Зобов’язання припиняється виконанням (ст. 599 ЦК); за період після повної оплати суми за ст. 625 ЦК не нараховуються. Збережіть платіжні документи й постанову про закінчення виконавчого провадження |
Для розбору вимоги юрист звіряє такі елементи.
| Що | Навіщо |
|---|---|
| Резолютивна частина рішення: що саме стягнуто і чи є вимога про дострокове повернення | Від цього залежить, чи нараховуються договірні проценти далі (ч. 2 ст. 1050 ЦК) |
| Розрахунок нової вимоги: період, база, окремо проценти, 3% річних, інфляція, пеня | Чи не змішано різні нарахування і чи збігається база з рішенням |
| Дати часткових оплат і виконавче провадження | З якого дня сума боргу зменшилась і коли зобов’язання виконано (ст. 599 ЦК) |
| Період прострочення | Трирічна давність (ст. 257 ЦК) з урахуванням її продовження на карантин і воєнний стан (п. 12, 19 ПіПП ЦК) та норма воєнного часу (п. 18 ПіПП ЦК) |
| Розмір неустойки | Межі ст. 21 Закону № 1734-VIII і можливість зменшення (ч. 3 ст. 551 ЦК) |
Часті запитання
Чи може банк нараховувати відсотки після рішення суду?
Є два різні види нарахувань. Три проценти річних та інфляційні втрати за ст. 625 ЦК кредитор може вимагати за весь час прострочення, доки борг не виконано. Проценти за договором, за висновком Великої Палати ВС, не нараховуються після спливу строку кредитування або вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК. Яка саме ситуація у вас, видно з договору й рішення.
Що таке три проценти річних і інфляційні втрати?
Це наслідок прострочення грошового зобов’язання за ч. 2 ст. 625 ЦК: сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення плюс три проценти річних від простроченої суми, якщо договором чи законом не встановлено інший розмір.
Чи закінчується кредитний договір, коли суд ухвалив рішення?
Саме по собі рішення суду зобов’язання не припиняє: за позицією Великої Палати ВС (справа 127/15672/16-ц) воно триває до фактичного виконання. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
У який строк банк може подати окремий позов про 3% та інфляцію?
Загальна позовна давність — три роки (ст. 257 ЦК). Невиконання грошового зобов’язання — триваюче правопорушення, тому вимога за ст. 625 ЦК стосується періоду в межах давності перед зверненням до суду (ВП ВС, справа 127/15672/16-ц). Під час карантину COVID-19 і воєнного стану давність продовжувалася (п. 12 і п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК; п. 19 виключено Законом № 4434-IX з 04.09.2025), тож точний період рахує юрист за датами. Суд застосовує давність лише за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК).
Чи діє правило про воєнний стан щодо таких нарахувань?
Так, для кредитів і позик, наданих банком чи іншим кредитодавцем: у період воєнного стану й 30 днів після нього позичальник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК та від неустойки за прострочення (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). Чи охоплює це ваш договір і період, перевіряє юрист за датами й умовами.
Скільки коштує консультація?
Перша консультація безкоштовна. Умови подальшої роботи юрист пояснить після перегляду рішення, договору й розрахунку.
Схожі ситуації
рішення суду по кредиту: що робити боржнику, МФО виграла суд: що робити після рішення, виконавче провадження МФО, як зменшити пеню за кредитом, проценти більші за тіло кредиту.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Позиції судів наведено за постановами Великої Палати Верховного Суду з Єдиного державного реєстру судових рішень; у конкретній справі значення мають умови договору й текст рішення. Помітили неточність? Напишіть на info@pcore.com.ua, і ми виправимо.