Коротко: сама по собі несплата кредиту — це цивільна справа, а не злочин. Банк, МФО чи колектор можуть вимагати борг через суд і виконавця, а позбавити людину волі лише через те, що вона не в змозі виконати договір, не можна (ст. 11 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права). Кримінальна відповідальність пов'язана з іншими діями: обманом при отриманні кредиту, умисним невиконанням рішення суду або діями з арештованим майном.

Якщо вам телефонують і погрожують «кримінальною справою», «поліцією» чи «в'язницею», зробіть один крок: передайте ситуацію юристу. Ми перевіримо документи, пояснимо, що насправді може статися у вашому випадку, і візьмемо спілкування з кредитором на себе.

Отримати безкоштовну консультацію

Борг за кредитом — це цивільна відповідальність

Кредитний договір — це цивільно-правове зобов'язання. Якщо платежі прострочено, закон передбачає майнові наслідки, а не покарання. Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Тобто кредитор має право на гроші, а не на ваш вирок. Щоб отримати гроші примусово, він має пройти цивільний шлях: подати позов або заяву до суду, отримати рішення, яке набрало законної сили, і передати його виконавцю. На кожному етапі у вас є процесуальні права, а в спорах із банками та МФО часто є що перевірити: розрахунок, проценти, неустойку, право нового кредитора на вимогу, позовну давність.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ратифікований Україною, прямо каже у статті 11: ніхто не може бути позбавлений волі на тій лише підставі, що він не в змозі виконати договірне зобов'язання.

Коли питання може стати кримінальним

Кримінальний кодекс України не карає за саму несплату кредиту. Він карає за конкретні дії, які мають власні ознаки. Для боржника за кредитом найчастіше згадують такі статті:

  • Шахрайство (ст. 190 КК України) — заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Йдеться про обман, а не про ситуацію, коли людина взяла кредит і згодом втратила дохід.
  • Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України) — надання завідомо неправдивої інформації банку або іншому кредитору з метою одержання кредиту.
  • Невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) — умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню. Ключові слова тут — «рішення суду» та «умисне», а не «прострочений платіж».
  • Незаконні дії з арештованим, заставленим або описаним майном (ст. 388 КК України) — розтрата, відчуження, приховування такого майна особою, якій воно ввірено.

Кожна з цих статей вимагає, щоб розслідування встановило конкретні обставини. Чи є вони у вашій ситуації, вирішує не колектор у телефонній розмові, а слідчий, прокурор і суд за процедурою Кримінального процесуального кодексу. Юрист оцінить ваші документи й скаже, чи є у справі хоч щось, що виходить за межі цивільного спору.

Колектори кажуть: «передамо справу в поліцію». Що каже закон

Погрози кримінальною справою — один із найпоширеніших прийомів тиску. Закон «Про споживче кредитування» прямо забороняє його. За пунктом 2 частини п'ятої статті 25 кредитодавцю, новому кредитору та колекторській компанії заборонено вводити споживача в оману щодо передачі питання на розгляд суду та можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування. Також заборонено використовувати погрози та шантаж (пункт 1 тієї ж частини).

Ще один факт: колектор не може «відкрити кримінальну справу». Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносить слідчий, дізнавач або прокурор (ст. 214 КПК України), і лише після заяви про кримінальне правопорушення чи виявлення його ознак. Звичайне прострочення за кредитом такою ознакою не є.

Коли тиск переходить межу, відповідальність може виникнути вже в того, хто тисне. Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань із погрозою насильства, пошкодження чи знищення майна (ст. 355 КК України), за погрозу вбивством (ст. 129 КК України) та за незаконне поширення конфіденційної інформації про особу (ст. 182 КК України).

Знати ці норми важливо, але скарга чи заява, складена поспіхом, може не дати результату. Юрист зафіксує порушення, підготує звернення до кредитора, Національного банку України чи поліції і візьме спілкування з колекторами на себе.

Отримати безкоштовну консультацію

Що насправді може статися, якщо не платити кредит

Реальні наслідки боргу лежать у цивільній площині: нарахування за договором і законом, звернення до суду, рішення або судовий наказ, виконавче провадження, арешт рахунків і стягнення з доходу в межах, встановлених законом. Як проходять ці етапи, ми детально пояснили у статті що буде, якщо не платити кредит. Перевірити, чи вже подано позов, допоможе матеріал як дізнатися, чи подав банк або МФО до суду.

Саме тут найважливіше не помилитися. Пропущений строк на заперечення, необережне визнання боргу в листуванні або підписаний «графік» можуть погіршити становище. Тому перший крок — показати документи юристу, а не відповідати колектору.

Чому важливо не залишати ситуацію без уваги

Страх перед в'язницею часто змушує людей платити будь-які суми, які називають телефоном, без розрахунку й без перевірки, кому саме вони платять. Інші, навпаки, перестають відповідати на будь-які листи й пропускають повістку до суду. Обидва шляхи шкодять.

Спокійний підхід виглядає так: з'ясувати, хто кредитор і на якій підставі він вимагає гроші, чи є суд або виконавче провадження, які суми нараховано законно. Цю роботу юрист бере на себе. Якщо кредит оформили без вашого відома, це окрема ситуація, про неї — у статті кредит оформили шахраї на моє ім'я.

Що буде далі

  1. Ви залишаєте номер або пишете нам. Перша консультація безкоштовна, працюємо онлайн по всій Україні.
  2. Юрист розбирає вашу ситуацію. Перевіряємо договір, вимоги кредитора чи колектора, наявність суду або виконавчого провадження і чесно оцінюємо перспективи.
  3. Ми беремо це на себе. Готуємо відповіді й звернення, представляємо вас у спілкуванні з кредитором і в суді. Працюємо за договором, з поетапною оплатою.

Отримати безкоштовну консультацію

Часті запитання

Чи є кримінальна відповідальність за сам борг за кредитом?

Ні. Несплата кредиту — це порушення цивільного зобов'язання з наслідками за статтею 625 ЦК України: інфляційні втрати та проценти річних, а також нарахування за договором у межах закону. Позбавлення волі лише через неможливість виконати договір заборонене статтею 11 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Коли несплата кредиту може стати кримінальною справою?

Коли є окремі дії з ознаками злочину: обман при отриманні кредиту (ст. 190, 222 КК України), умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (ст. 382 КК України), або незаконні дії з арештованим чи заставленим майном (ст. 388 КК України). Юрист перевірить, чи має ваша ситуація щось спільне з цими статтями.

Колектори кажуть, що передадуть справу в поліцію. Чи законно це?

Вводити боржника в оману щодо можливості кримінального переслідування колекторам прямо заборонено пунктом 2 частини п'ятої статті 25 Закону «Про споживче кредитування». Кримінальне провадження розпочинає слідчий, дізнавач або прокурор (ст. 214 КПК), а не колектор.

Чи можуть притягнути до відповідальності за невиконання рішення суду?

Стаття 382 КК України передбачає відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню. Це стосується вже винесеного рішення, а не прострочення як такого. Якщо рішення є, юрист перевірить його, строки оскарження та хід виконавчого провадження.

Що загрожує за продаж чи приховування арештованого майна?

Розтрата, відчуження, приховування майна, на яке накладено арешт, заставленого або описаного майна особою, якій воно ввірено, — склад статті 388 КК України. Якщо на ваше майно накладено арешт або його описано, будь-які дії з ним варто спершу узгодити з юристом.

Куди скаржитися на погрози кримінальною відповідальністю?

Порушення правил взаємодії з боржниками розглядає Національний банк України, а погрози насильством чи вбивством, примушування до виконання зобов'язань — це підстава для заяви до поліції. Юрист підготує звернення так, щоб у ньому були зафіксовані факти й норми, і візьме подальше спілкування на себе. Детальніше — у статтях колектори погрожують, скарга на МФО в НБУ та антиколекторський закон.

Чи можуть заарештувати мене через борг перед МФО?

Ні, борг перед МФО — такий самий цивільний борг, як і перед банком. Арешт у цивільній справі можливий щодо майна чи коштів у межах виконавчого провадження, а не щодо людини. Як це працює, читайте у статтях виконавче провадження та опис і продаж майна за борги.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.