Коротко. Розповідати стороннім людям про ваш борг колектору заборонено, так само як погрожувати діями, що шкодять репутації, і використовувати шантаж (п. 1, 8, 10 ч. 5 ст. 25 Закону «Про споживче кредитування»). Конституція не допускає поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом (ст. 32). Незаконне поширення такої інформації може тягнути кримінальну відповідальність (ст. 182 Кримінального кодексу України). Ядро Захисту (Protection Core) захищає людей від неправомірних дій колекторів з 2014 року, онлайн по всій Україні.
Коротка відповідь
Публікувати чи розсилати вашим друзям у соцмережах інформацію про борг колектор не має права, а сама погроза «виставити вас боржником» уже порушує правила етичної поведінки. Обробляти інформацію з ваших сторінок у соцмережах, фото і відео при стягненні боргу компаніям також заборонено, крім випадків, визначених законом. Юрист зафіксує погрози, підготує скарги до Національного банку та Уповноваженого з прав людини і візьме спілкування на себе.
Що відбувається далі:
- Погроза діями, що шкодять репутації, — окрема заборона, яка діє навіть тоді, коли публікації ще немає (п. 10 ч. 5 ст. 25 Закону «Про споживче кредитування»).
- Обробка інформації із соцмереж, фото і відео споживача та його близьких при врегулюванні боргу заборонена, крім виконання обов’язків за законом або письмової згоди (ч. 4 ст. 25).
- Скаргу на компанію розглядає Національний банк (ст. 26), а на незаконну обробку персональних даних — Уповноважений Верховної Ради з прав людини (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону «Про захист персональних даних»).
- Вимогу змінити або знищити дані, які обробляються незаконно, можна пред’явити будь-якому володільцю чи розпоряднику (п. 6 ч. 2 ст. 8 того ж Закону).
- Незаконне поширення конфіденційної інформації про особу має ознаки злочину за ст. 182 Кримінального кодексу, і тоді доречна заява до поліції.
Основа: ст. 25, 26 Закону України «Про споживче кредитування»; ст. 8, 23 Закону України «Про захист персональних даних»; ст. 182 Кримінального кодексу України.
Чим погрожують і що каже закон
| Що пишуть або кажуть | Що каже закон | Норма |
|---|---|---|
| «Виставимо ваше фото з підписом “боржник”», «опублікуємо в соцмережах» | Заборонено вчиняти дії, що шкодять репутації, або погрожувати ними | п. 10 ч. 5 ст. 25 |
| «Напишемо всім вашим друзям у Facebook чи Instagram» | Заборонено будь-яким чином повідомляти третіх осіб про борг, крім тих, взаємодія з якими передбачена договором і які дали на неї згоду | п. 8 ч. 5 ст. 25 |
| «Заплатіть до вечора, інакше всі дізнаються» | Заборонено використовувати погрози і шантаж | п. 1 ч. 5 ст. 25 |
| Повідомлення колегам, сусідам, у загальні чати | Заборонено взаємодіяти з іншими людьми так, щоб їм стала або могла стати відомою інформація про борг | п. 8 ч. 5 ст. 25 |
| Публікація ваших персональних даних | Поширення персональних даних без згоди людини дозволяється лише у випадках, визначених законом | ч. 2 ст. 14 Закону «Про захист персональних даних» |
Кому колектор все ж може писати
Закон дозволяє взаємодіяти з третіми особами, персональні дані яких позичальник сам передав кредитору під час укладення чи виконання договору, але лише щоб донести до позичальника інформацію про необхідність виконати зобов’язання. Обов’язок отримати згоду цих людей на обробку їхніх даних закон покладає на позичальника (ч. 6 ст. 25). Навіть у цьому випадку розповідати про суму і деталі боргу тим, хто не давав згоди на таку взаємодію, заборонено (п. 8 ч. 5 ст. 25). Звідки взагалі в колекторів контакти ваших знайомих: звідки колектори беруть номери.
Якщо публікація вже з’явилася
Конституція гарантує судовий захист права вимагати вилучення інформації про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої її незаконним збиранням, зберіганням, використанням і поширенням (ст. 32). Юрист фіксує публікацію (посилання, дата, скріншоти), вимагає її видалення і готує звернення до органів, які розглядають такі порушення:
- до Національного банку України: порушення правил взаємодії з позичальниками (ст. 26 Закону «Про споживче кредитування»; як працює скарга до НБУ);
- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: порушення законодавства про захист персональних даних (ст. 23 Закону «Про захист персональних даних»);
- до поліції: якщо є ознаки незаконного поширення конфіденційної інформації (ст. 182 КК) чи погроз насильством (ст. 355 КК). Детальніше: заява в поліцію на колекторів.
Що робить юрист Ядра Захисту
- Оцінює повідомлення і публікації: які з них порушують ст. 25 Закону «Про споживче кредитування» і закон про персональні дані.
- Перевіряє, чи є компанія в реєстрі колекторських компаній НБУ і чи має кредитор право вимоги.
- Готує скарги до НБУ, Уповноваженого з прав людини та, за потреби, заяву до поліції.
- Офіційно повідомляє кредитора і колектора про представника: після цього з власної ініціативи взаємодіяти з вами і вашими близькими вони не мають права (п. 12 ч. 5 ст. 25).
Схожа ситуація: скарга Уповноваженому на обробку даних із соцмереж.
Часті запитання
Чи можуть колектори виставити мене в соцмережах як боржника?
Ні. Заборонено вчиняти дії, що шкодять репутації, погрожувати ними (п. 10 ч. 5 ст. 25 Закону «Про споживче кредитування») і повідомляти третім особам про борг (п. 8 ч. 5 ст. 25).
Колектори пишуть моїм друзям у Facebook. Це законно?
Розповідати про борг людям, які не давали згоди на взаємодію за договором, заборонено (п. 8 ч. 5 ст. 25). Збережіть скріншоти: юрист використає їх у скарзі.
Погрожують розіслати мої фото. Що це?
Погроза діями, що шкодять репутації, і шантаж прямо заборонені (п. 1, 10 ч. 5 ст. 25). Якщо фото чи дані вже поширили, це може бути незаконне поширення конфіденційної інформації (ст. 182 КК).
Чи можна вимагати видалити публікацію?
Так. Конституція гарантує судовий захист права вимагати вилучення інформації про себе та відшкодування шкоди за її незаконне поширення (ст. 32). Юрист підготує вимогу і, за потреби, звернення до органів.
Мій знайомий отримав повідомлення про мій борг. Що він може зробити?
Якщо під час першої взаємодії людина висловила заборону на обробку своїх персональних даних, кредитор чи колектор зобов’язані негайно припинити таку обробку (ч. 6 ст. 25). Розповідати їй про ваш борг без її згоди на взаємодію за договором заборонено (п. 8 ч. 5 ст. 25). Детальніше: колектори дзвонять родичам.
Куди скаржитися на розголошення боргу?
На порушення правил взаємодії — до НБУ, на порушення захисту персональних даних — до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на ознаки злочину — до поліції.
Колектори знайшли мою сторінку в соцмережах. Чи мали вони право її використовувати?
При врегулюванні простроченої заборгованості кредитору і колектору заборонено обробляти дані про споживача, його близьких і поручителів щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах, а також фото і відео з їхнім зображенням, крім виконання обов’язків за законом або письмової згоди (ч. 4 ст. 25 Закону «Про споживче кредитування»). Якщо компанія використовує ваші сторінки чи пише вашим друзям, юрист зафіксує це і підготує скаргу.
Схожі теми: персональні дані у МФО і колекторів, колектори погрожують, колектори пишуть СМС, колектори дзвонять на роботу, звідки колектори беруть номери, захист від колекторів.
Погрожують ганьбою перед знайомими?
Надішліть номер: юрист зупинить розголос законними способами і візьме спілкування з колекторами на себе. Перша консультація безкоштовна.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.